Головна » Твоя краса » Обличчя » Запалення волосяних фолікул: причини, симтоми, лікування

Запалення волосяних фолікул: причини, симтоми, лікування

Запалення волосяних фолікул в медицині називається фолікулітом. Це захворювання характеризується інфекційним ураженням, що призводить до гнійного запалення. Виявляється воно в місцях росту волосся у вигляді поодиноких або множинних пустул. На місці виявлених пустул утворюються виразки, які при загоєнні супроводжуються рубцюванням. Діагностувати фолікуліт допомагає дерматоскопія, мікроскопія мазків, дослідження виділень пустул.

 Лікування передбачає розчини, анілінових барвників, антисептичні засоби, місцеве і системне використання етіотропів (антибіотиків, ацикловіру, антимікотиків).

Запалення волосяних фолікул Волосся складається із стрижня, який видно над поверхнею шкіри, і кореня, який знаходиться в товщі шкіри у волосяному фолікулі. Останній локалізується в дермі і підшкірній жировій тканині, оточений капсулою зі сполучної тканини.

 У нижній частині фолікул розширюється. У цьому місці розташована волосяна цибулина і сосочок зі сполучної тканини, що містить нерви і судини. У верхній частині фолікула знаходиться його гирло, в яке впадає сальна і потова (не скрізь) залоза.

 Така складна будова сприяє тому, що запалення може виникати в різних його ділянках і по досить різноманітним причинам. Зниження захисних властивостей шкіри, підвищена пітливість, пошкодження, вросле волосся, забруднення, закупорка шкірним жиром – ось невеликий перелік причини, які можуть привести до неприємного захворювання.

 Закупорка і запалення волосяних фолікул

 Запалення волосяних фолікул відноситься до гнійних захворювань шкірних покривів. Іноді його розвитку передує остіофоллікуліт – поверхневе запалення, захоплююче тільки гирло фолікула.

 Практично завжди захворювання провокують бактерії, переважно стафілококи. Однак це можуть бути псевдомонади, збудники гонореї, сифілісу. Причини можуть ховатися в грибковому ураженні (дерматофіти, гриби роду Кандіда), вірусами (простий, оперізуючий герпес, контагіозний молюск), паразитами (демодекозний кліщ). Відповідно до збудників запалення волосяних фолікул класифікують на бактеріальне, грибкове, вірусне, сифилітичне і паразитарне.

 Інфекція проникає через дрібні пошкодження: садна, подряпини, екскоріаціі, мокнення. До групи ризику потрапляють люди, які хворі на зудні дерматози (атопічний, алергічний дерматит, екзема), так як вони постійно розчісують шкіру, а також страждають гіпергідрозом (підвищеною пітливістю).

 Проникненню інфекції сприяє зниження бар’єрної функції шкіри та імунітету. Приміром, ймовірність розвитку захворювання більш висока у людей з цукровим діабетом та імунодефіцитами (ВІЛ-інфекція, іммуносупресорна терапія, тривалі захворювання). Місцевий імунітет знижується після тривалого використання глюкокортикостероїдів, а також при регулярному впливі хімічних речовин.

 Симптоми запалення волосяних фолікул

 Патологія починається з почервоніння і інфільтрації, потім формується пустула з гноєм, пронизана пушковим волоссям. Після розтину пустули утворюється виразка, покрита гнійно-кров’янистою кіркою. Після відходження кірки залишається рубець або гіперпігментація. Поверхневі фолікули вирішуються без наслідків. У середньому запальний процес триває близько тижня.

 Як правило, захворювання носить множинний характер, вражаючи обличчя, голову, пахви, пах, ноги. Висипання супроводжуються сверблячкою, іноді хворобливістю.

 При відсутності лікування виникає з запаленого фолікула або фурункул, або карбункул:

 Стафілококове запалення – локалізується найчастіше на підборідді і шкірі навколо рота. Більше зустрічаються у чоловіків, які бриють вуса і бороду. Може ускладнюватися сикозом;

Псевдомонадне – виникає після прийому гарячої ванни при поганій хлорованій воді, у хворих вуграми після антибіотикотерапії. Виражається посиленням висипань на обличчі, верхній частині тулуба;

Сифілітичне – виникає при вторинному сифілісі. Йому супроводжує нерубцева алопеція в зоні бороди / вусів, волосистої частини голови;

Кандидозне – виникає при накладенні оклюзійних пов’язок, при довгій лихоманці, у лежачих хворих;

Дерматофітна – характеризується початковим запаленням поверхневого рогового шару шкіри, поступово вражаючи фолікул і волосяний стрижень. Часто залишає рубці і супроводжує фавус і трихофітію;

Герпетичне -характеризується утворенням везикул в гирлах волосяних фолікул. Найчастіше вражає підборіддя, носогубний трикутник;

Викликане демодекозом – шкіра червоніє, пустули оточені висівкоподібним лущенням;

Імпетиго Бокхарта – виникає при мацерації. Часто супроводжує гіпергідроз і розвивається після використання зігріваючих компресів.

 Ускладнені запалення волосяних фолікул

 Фурункул з’являється при відсутності адекватного лікування на початковому етапі запалення. Варто відзначити, що захворювання має тривалий перебіг і не завжди вирішується самостійно, у ряді випадків необхідне хірургічне втручання.

 Поки фурункул дозріває, потрібно обробляти шкіру антисептиками. Лікар може обколювати його розчинами антибіотиків і новокаїном. Також призначається з антибактеріальними препаратами, УФО і УВЧ. Для підвищення імунітету може знадобитися озонотерапія, загальнозміцнюючі засоби, аутогемотрансфузії, гамма-глобулін. Коли утворюється зона флюктаціі, лікар накладає спеціальну пов’язку для прискорення виходу стрижня.

 Можливий самостійний розтин гнійника або ж його хірургічне видалення.

 Після цього рану промивають перекисом, накладають пов’язки з маззю Вишневського, левомеколем, синтоміциновою, іхтіоловою або еритроміциновою маззю. Під місцевою анестезією розкривають фурункули при абсцесі, видаляють гнійно-некротичні маси. Необхідність в антибіотиках виникає при хронічному та множинному фурункульозі, абсцесі, зниженому імунітеті.

 Як лікувати запалення волосяних фолікул

 Лікар спершу визначає стан фолікула і збудника, виключає специфічну етіологію патології, виявляє супутні недуги, що сприяють запаленню.

 Дерматоскопія дозволяє визначити глибину ураження. Необхідно провести забір відокремлюваний для бактеріологічного посіву і мікроскопії, досліджувати його на гриби і бліду трепонему. ПЛР-діагностика дозволяє виключити гонорею і сифіліс. Може бути призначений аналіз крові на цукор, імунограма. Також необхідна диференційна діагностика.

Лікування відповідає етіології. При наявності бактерій призначають антибактеріальні мазі, при грибкових ураженнях – протигрибкові засоби, герпетична форма вимагає призначення ацикловіру.

 На початкових етапах місцевої терапії цілком достатньо. Вогнища ураження додатково обробляють аніліновими барвниками (бріліантовий зелений). Щоб попередити поширення інфекції, здорову шкіру обробляють борним або саліциловим спиртом. Може бути призначено УФО.

 При важкому перебігу захворювання необхідна системна терапія. При наявності стафілококів призначають еритроміцин, цефалексин, диклоксаціллін всередину.

 Важкий псевдомонадний тип лікують за допомогою ципрофлоксацину. При кандидозних ураженнях необхідний мітраконазол і флуконазол, при дерматофітних – тербінафін.

 Фолікулярна киста- порок розвитку волосяних фолікул

 У даному випадку має місце пухлиноподібне доброякісне утворення. Воно може бути вродженим або ж виникнути набагато пізніше. Як правило, захворювання передається у спадок.

 Лікування кісти припускає її видалення. Якщо утворення незначне і не заподіює дискомфорту, його не чіпають, показаний лише контроль в динаміці. Проте видалення кісти власних волосяних фолікул навіть маленького розміру необхідне в разі запалення.

 Утворення разом з капсулою можуть видалити через розріз на шкірі або за допомогою його вилущування за допомогою лазера. Якщо не посікти всі патологічні тканини, трапиться рецидив захворювання.

 Перш ніж приступити до операції, потрібно зняти запалення. Якщо кіста супроводжується гнійним абсцесом, необхідний розтин і установка дренажу.

Check Also

Вірші на новий рік для дітей. Корисна добірка

Чудова добірка веселих новорічних віршів – серед них є і зовсім короткі, які можуть розучити …