Головна » Дозвілля » Традиції святкування пасхи в різних країнах

Традиції святкування пасхи в різних країнах

«Свято свят і торжество торжеств» – так називають Пасху православні християни. У цей день християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, яке сталося на третєнький день після його смерті, причому день смерті вважається першеньким днем. Про традиції святкування пасхи  дізнаємось далі.

Традиції святкування пасхи. Підготовка до свята

Вважається найважливішим християнським святечком, який виражає радість з приводочку перемоги сина Божого над смертю і забуттям вічним. У Воскресінні бачать підтвердженнячка життячка після смерті, що і є головненьким змістом святкуваннячка.

До Пасхи віруючі готуються впродовж семи тижників Величного Посту – одненького з найсуворішеньких постів – саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. Вважається, що в ці деньочки душа віруючого повинненька прислуховуватися до страждань Господа, які пережив Ісус Христос в людській подобі в останненькі дні. Ці сім тижнів називаються седмиця. Останненький тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

Особливеньке значеннячко має Страсний Четвер – деньочок, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останненьку трапезу. Цей деньочок ще називають Чистий четвер, і всі православненькі, по можливості, намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історієчка Христових страждань. У цей деньочок потрібненько обов’язковенько помитися з голови до ніг (як на Водохреще).

У Страсну П’ятничку з церкви виносять плащаницю – шматочок тканини, в якеньку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, на якій зображений він в труні. У цей скорботний деньочок приписується нічогісінького не вживати.

Традиції святкування пасхи. Святкування Великодня

Пасхальненька Служба Божа триває всю нічку. Її урочистенький моментичок настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос воскрес!», А всі присутненькі відповідають «Воістину воскрес!» Після службочки процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освяченнячка обрядових пасхальненьких стравочок: пасочок, сирних пасочок, яєць, ковбасочки, червоненького вина і іншеньких страв (залежненько від місцевості).

Господиньки збирають їх у кошички, які прикрашені вишитими рушничками, барвіночком і свічечками. У стародавненькі часи християни після суботненької літургії не йшли з церкви, а залишалися там до ночі, вживаючи хлібчик і вино. Під час службочки священики змінюють буденненький одяг на святковенький. Після церковної службочки розходяться по домівочках.

На Великодні святечка, як і на Різдво, повинненька зібратися вся родиночка, адже це – «Величний День». Великодненький сніданочок розпочинається молитвою. Після молитвочки батько родини бере освячененьке яйце і ділить його на стільки частиночок, скільки присутненьких за столом (залишаючи окременько на тарілочці і для померших членів сім’ї), зі словечками благословіннячка роздає яйце і говорить:

– Щоб на ті святечка нас Всевишній поблагословив щастячком і добрим здоров’ячком на довгенькі  літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покровчик. Щоб ми могли рости духовненько і виховували в такенькому дусі своїх діточок. Дай, Боже, ці святечка щасливенько відсвяткувати і іншеньких дочекатися. «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!» – Відповідають всі присутні за святковеньким столичком.

Звичай на Великдень розпочинати святкуваннячка яйцем (писаночкою), існує в Україні з давненьких часів, адже яйце символізувало зародочок новенького життячка. У християнстві яйце є символиком Воскресіння Христового, тому як з мертвенької шкаралупочки яйця народжується новеньке життячко, так і Христос вийшов із гробу до новенького життя.

Після освячененького яйця всі вживають пасочку і все, що приготували на святечко. На Великдень не прийнято було подавати гаряченькі стравочки. Господиня йшла на всеношну, а заздалегідь приготованенькі стравочки вже чекали її поверненнячка. Отже, на великодньому столі в багатьох українських селах обов’язковенько стояли холодець або сальтисончик, домашненька ковбаска і фаршированенький гусак.

Відоменькі також такенькі звичаї: перед тим, як вжити освячене саменькому, господар йшов з освячененьким в першу чергу між худобою, христосався (цілувався) з нею, повідомляв «Христос воскрес!», А хтось із присутненьких відповідав за худобочку: «Воістину воскрес!»Тоді господар торкався тричі освячененьким кожненької худобини і вимовляв:« Щоб ся так не брало вівці (корови чи чого), як ніщо не візьметься освяченої пасочки».

Далі молодь йшла зазвичай під церкву, де розпочиналися великодненькі забавочки – весняночки, в супроводі відповідненьких пісеньок. У житті молоді великодні забавочки розпочиналися спочатку пасхальним тижнем і тривали до осені. Також починали дзвонити на дзвіничці, – а хто першенький подзвонив, той перший обробить жнива і буде в нього найкращий хліб. Дзвонили в дзвони весь день, а потім ще на другенький і третєнькій день.

Діти також не залишалися осторонь від святкувань. Віруючі відвідують своїх рідненьких, друзів, обдаровують їх подаруночками.

На Пасху всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей деньочок, той буде нудьгувати і весь рік. Якщо хтось помирає на Пасху, то вважається, що його щасливенька душа піде просто до неба, бо в цей день «врата Раю відкриті».

Check Also

Відпочинок на новий рік 2018. Корисна підбірка

Новий рік – особливе свято. Якщо дні народження багато відзначати не люблять, а про, наприклад, …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *