Про властивості березового соку можна говорити нескінченно. Але його головний плюс в тому, що це дійсно натуральний, не насичений хімічними добавками продукт, який до того ж ще й смачний. Особливо, якщо приготувати рецепти квасу з березового соку в домашніх умовах за цікавими тра небанальними рецептами.
Рецепти квасу з березового соку. Користь і шкода
Корисні властивості. Березовий квас є цілющим бальзамом для всього організму. Про його корисні властивості ходять легенди. У класичному хлібному напої міститься велика кількість бактерій-пробіотиків, які благотворно впливають на діяльність шлунково-кишкового тракту і імунітет організму.
Завдяки цьому сильному квасу можна:
Поліпшити травлення. Вивести шлаки та інші шкідливі речовини. Посилити імунну систему.
Позбутися від набряклості за рахунок його сечогінних властивостей. Зміцнити стінки судин. Позбутися від проблемної шкіри. Поліпшити функціональність серця. І це тільки основні властивості.
Використання березового соку замість фільтрованої води тільки посилює позитивний ефект. Вміст солей магнію, калію, марганцю, заліза, алюмінію та інших корисних компонентів благотворно впливає на загальний стан організму. Напій бадьорить, освіжає і тонізує, використовується як профілактичний засіб від застуд, в весняний період дефіциту вітамінів і т. д.
В «сльозах» дерева містяться природні захисники імунітету – фітонциди. Це активні речовини, що пригнічують розвиток бактерій, що виробляються рослинами природним шляхом. Квас на основі березового соку застосовується в якості заміни дорогим косметичним засобам. З нього роблять омолоджуючу маску.
Продукт наноситься на розпарене після лазні обличчя і залишається на півгодини. Потім природна маска змивається водою. З квасу виготовляється засіб для зміцнення волосся, який підходить для нормальних і жирних локонів.
Протипоказання. У помірних дозах напій нешкідливий. Гастрит та інші запалення слизової оболонки – протипоказання до частого використання. Забороною для вживання є алергія на пилок берези, що зустрічається рідко.
Рецепти квасу з березового соку. Основні правила приготування
Щоб березовий квас вийшов ідеальним, потрібно дотримуватися основних правил:
Для якнайшвидшого бродіння добавляться трохи більше цукру, ніж в рецептурі. Сік потрібно використовувати виключно свіжозібраний. Сік обов’язково процідити через дуже дрібненько ситечко або марлю, яку треба скласти в кілька шарів. Посуд для бродіння можна застосовувати скляний, з дерева і емальований.
Підставляйте під ємність із збродженим квасом тарілку, так як напій може вилитися через край. Готовий квас бажано вжити протягом 5-ти діб. В іншому випадку він стає дуже кислим. Пам’ятайте, що, переливши квас в пластикову пляшку, він піддається ще більшому утворенню газів. Тому відкручуйте кришку повільно.
Рецепти квасу з березового соку. Класичний рецепт
Для того, щоб приготувати найпростіші рецепти квасу з березового соку , знадобиться близько десяти літрів соку. Також для приготування вам знадобиться дубова бочка і тканинний мішечок. Майте на увазі, що до мішка потрібно буде прив’язувати довгу мотузку: так вам простіше за все буде потім дістати його з бочки.
У мішечку в бочку опускається близько двохсот грамів житніх сухариків. Витримуємо сухарі близько двох діб. Після цього в бочку можна закинути не менше трьохсот грамів вишні (сухої). Також посприяють успішному бродінню дубова кора (достатньо половини склянки) і стебла кропу. Готово! Залишилося почекати лише близько двох тижнів, і ваш класичний квас буде готовий до вживання.
Рецепти квасу з березового соку. Квас з апельсинами
Складові:
березовий сік (близько двох з половиною літрів);
1 апельсин;
родзинки (можна не додавати, але він додасть квасу цікаву нотку в смаку);
пару гілочок меліси;
пару гілочок м’яти;
1 склянка цукру;
10 грамів дріжджів.
Гготуємо:
Нарізаємо апельсин на невеликі шматочки (найкраще часточками).
Для приготування використовується банка об’ємом в три літри. У неї висипаються дріжджі, які попередньо потрібно розтерти з цукром.
Як тільки дріжджі розтерті, добавляються трави – меліса і м’ята, а також апельсин. На всю цю суміш добавляємо два з половиною літра соку.
Отримана суміш повинна зберігатися кілька днів. Притому найкраще залишити її в теплому приміщенні.
Після того, як процес бродіння був запущений, наш майже квас найкраще розлити в іншу тару: як правило, найчастіше за все використовуються пластикові пляшки невеликих об’ємів. Ось тут-то і стануть в нагоді родзинки: якщо хочете додати напою ще більший аромат, киньте в кожну пляшку пару родзинок. Після цього квас найкраще зберігати в холодильнику. Мінімум через двадцять чотири години квас можна пити!
Рецепти квасу з березового соку. Квас з медом
Складові:
10 літрів березового соку;
3-4 невеликих лимони;
родзинки (за бажанням);
50 грам живих дріжджів;
40 грам рідкого меду.
Готуємо:
Для приготування використовується глибокий посуд, в який добавляємо проціджене березове сусло.
До соку добавляємо рідину, яка попередньо видавлюється з лимонів.
В отриману суміш добавляються родзинки (за бажанням), рідкий мед і, звичайно, дріжджі. Сік розливаємо в банки, закупорюють і залишаємо в холодному приміщенні. Підійде підвал або холодильник. Пити квас можна буде вже через три-чотири дні.
Такий варіант квасу можна назвати смаком з дитинства. Він чимось нагадає давні лимонади. Знадобиться близько двох з половиною літрів березового соку, в які потрібно добавити сік, вичавлений з двох лимонів. Якщо вам подобається найбільше яскраво виражена кислинка, то можна вичавити і третій лимон. Також в сік добавляємо мінімум півсклянки цукру. Настоюється така суміш близько двох годин. Щоб напій вийшов ще більш освіжаючим, можете добавити лід і м’яту.
Рецепти квасу з березового соку. Квас з журавлиною і медом
Для приготування знадобиться трилітрова банка. У тару добавляємо близько двох столових ложок меду. Врахуйте, що краще за все використовувати рідкий мед. Також в банку добавляємо листочки м’яти і журавлину – досить двох-трьох столових ложок.
Потім актуальний добре відомий спосіб, який використовується найчастіше для приготування напоїв, які повинні бродити. На банку надівається рукавичка, зберігати банку найкраще в теплому місці. Рукавичка обов’язково «повідомить» про те, що процес бродіння запущений, – вона підніметься. Тоді переливаємо напій в скляну тару і зберігаємо в холодному місці. Пити квас можна буде вже через кілька днів.
Рецепти квасу з березового соку. Квас з хлібом
Складові:
2,5 літрів березового соку;
3 скоринки черствого чорного хліба;
цукор (достатньо половини склянки);
50 грам родзинок;
50 грам кавових зерен.
Готуємо:
Перший етап приготування квасу – обсмажування кавових зерен. Для цього знадобиться суха пательня.
Скоринки чорного хліба також вимагають додаткового приготування. Їх потрібно трохи підсушити в духовці.
Якщо будете добавляти родзинки, то також ретельно промийте їх і просушіть.
Для приготування використовується банка об’ємом в три літри. У неї виливаємо березовий сік, який доповнюється хлібом, попередньо обсмаженими зернами кави і цукром.
Знадобиться і гумова рукавичка. У ній потрібно зробити прокол в одному місці і натягнути на банку. Зберігати банку бажано в теплому місці.
Як тільки рукавичка підніметься – бродіння почалося. Знадобиться на це близько двох-трьох днів.
Після того, як гумова рукавичка знову западе, майбутній квас варто процідити, а потім зберігати в холодному місці (бажано не в підвалі, а в холодильнику). Пити його можна буде вже через пару днів.
Рецепти квасу з березового соку. Квас з сухофруктами
Складові:
5 літрів березового соку;
достатньо 1 кілограма сухофруктів (на ваш смак);
родзинки (300 грамів);
якщо любите пікантний і незвичайний смак, то захопіть кілька «Барбарисок».
Готуємо:
Рецепти квасу з березового соку дуже прості. Почати варто з ретельного промивання сухофруктів і родзинок. Потім просушіть.
Всі інгредієнти змішуємо відразу в тому посуді, в якому буде відбуватися закваска.
Настоюватися майбутньому квасу найкраще в теплі. На весь процес знадобиться три-чотири дні.
Не забувайте, що іноді квас бажано перемішувати.
Після того, як термін бродіння завершаться, квас розливають в тару, в якій плануєте його зберігати (як правило, це скляні або пластикові пляшки). Зберігати квас найкраще в холодильнику.
Рецепти квасу з березового соку. Квас з травами
Березовий сік корисний і сам по собі, але з добавлянням корисних трав він перетворюється просто в цілющий еліксир на всі випадки життя. Трави можуть бути будь-якими: найчастіше використовуються звіробій, листя малини, смородини, а також традиційна м’ята. Всі зазначені трави поєднують в собі не тільки корисні властивості, але і приголомшливий аромат, який вони передадуть майбутньому квасу.
Готувати напій гранично просто: березовий сік доводиться до кипіння, після чого в суміш додається близько трьох столових ложок трав. Врахуйте, що ця пропорція актуальна на один літр. Сік після приготування потрібно щільно закрити в банці і залишити мінімум на вісім годин. Після цього напій важливо ретельно процідити і зберігати в холодному місці.
Рецепти квасу з березового соку з ячменем
Ці рецепти квасу з березового соку припадуть до смаку не тільки людям, охочим швидко «відновитися», а й діабетикам. Стимулюючи регенеративні процеси всього організму, цей ячмінний напій досить швидко знижує рівень шкідливого холестерину, забезпечуючи не лише відчутну користь серцево-судинній системі, а й плавно знижуючи рівень цукру в крові.
Нам знадобиться всього два продукти:
сам березовий сік (відфільтрований) – 3-5 л;
Пересмажений ячмінь – 1 склянка
Порада! Оскільки цукор в рецепті відсутній, бродіння буде більш тривалим, але, якщо вживання цукру вам не протипоказане, добавте в сусло 1/2 склянки цукрового піску, це скоротить приготування цілющого напою на 2-3 дня. При бажанні можна добавити кілька штучок родзинок і хлібних сухариків, але це зовсім не обов’язково – на зерні квас відмінно перебродить.
На сковороді без олії обсмажуємо ячмінь (краще не очищений). Чим темнішим буде колір зерна, тим більш насичений за смаком вийде квас. Прожаренний ячмінь до стану «чорної кави» додасть квасу легку приємну гірчинку.
У відстояний день-два березовий сік всипаємо остиглий ячмінь, цукор і, щільно закрутивши кришку, «забуваємо» про бутлі днів на 10.
Отриманий ячмінний квас фільтруємо, розливаємо по пляшках і ставимо в прохолоду і темінь. Якщо немає бажання фільтрувати квас після дозрівання, ячмінь можна опустити в сік у вигляді саше – невеликого тканинного мішечка.
Цей квас не тільки радість для серця і судин, це ще й чудовий косметичний засіб: він зміцнює ясна, зубну емаль, живить коріння волосся, покращує колір обличчя. За рахунок оптимізації обмінних процесів цей напій перешкоджає розмноженню патогенної флори в кишечнику і прискорює схуднення, включаючи природний сечогінний процес.
Щоб підсилити виведення води можна пити такий квас з брусниці, або добавити в «бродильний чан» жменю брусничного листя. Нічим не гірший за властивостями виходить березовий квас, зброджених на вівсі, пшениці або рисі. Рецепт приготування анітрохи не змінюється.
