Часті носові кровотечі, заколисування при їзді, примхливість і плаксивість, поганий сон і дратівливість – всі ці явища можуть вказувати на проблеми з внутрішньочерепним тиском. Гіпотензія (зниження) і гіпертензія (підвищення) викликані зменшенням і збільшенням об’єму вмісту порожнини головного мозку.
Низький внутрішньочерепний тиск у дитини
Причина може ховатися у вилученні спинномозкової рідини при пункції, черепно-мозковій травмі, зневодненні, неправильному лікуванні ряду захворювань. При зниженні внутрішньочерепного тиску змінюється стан лікворної подушки, навколо мозку. Відбувається натягнення нервів і судин, пошкоджуються мозкові оболонки.
Симптоми низького внутрішньочерепного тиску у малюка
Синдром зниження внутрішньочерепного тиску супроводжується дифузним, наполегливим головним болем переважно у потиличній області. Якщо дитина дуже маленька, відповідно, не може сказати, що її турбує.
Про порушення в даному випадку свідчать непрямі симптоми: хапання голови руками, опущення голови вниз, крик, плач, примхливість.
Про проблеми можуть свідчити прояви менінгеального синдрому: апатія, млявість, швидка стомлюваність, зниженей серцебиття. Головний біль стає більш вираженим при зміні положення тіла дитини. Може бути присутньою нудота і навіть блювота, запаморочення, а також судоми.
Малюки з низьким внутрішньочерепними тиском можуть бути дратівливими, примхливими, легко збудливими під час неспання, але ці стани швидко змінюються млявістю, сонливістю, неспокійним і переривчастим сном.
Низький внутрішньочерепний тиск прийде в норму після усунення причини, яка його викликала (травма, інфекція). Лікування, як правило, проходить в умовах стаціонару, так як дане порушення може становити загрозу життю. Іноді для стабілізації стану призначають глюкозу, препарати калію і натрію.
Підвищений внутрішньочерепний тиск у дитини
Набагато частіше діагностується підвищення внутрішньочерепного тиску. Причини ховаються у збільшенні тканин в порожнині черепа, наприклад, при набряку мозку, венозному застої, скупченні спинномозкової рідини (ліквору), новоутвореннях, абсцесах мозку, патологічній недостатності, зменшенні об’єму черепа (вдавлений перелом кісток, краніостеноз).
Підвищення внутрішньочерепного тиску проходить в двох стадіях – компенсованій і декомпенсованій.
У першому випадку внутрішньочерепний тиск підвищується через збільшення об’єму тканин в порожнині черепа і зниження кількості ліквору і крові. Тобто існує природний механізм попередження розвитку клінічних проявів при помірному набряку головного мозку або зростанні новоутворення.
У другому випадку виникає наростаюча декомпенсація, так як відбувається виснаження резервних можливостей організму.
Високий внутрішньочерепний тиск може спровокувати утворення застійних дисків зорових нервів. Надалі відбувається вторинна атрофія – зір необоротно знижується. Важким наслідком є змішання і вклинення мозкової тканини.
Причини підвищення внутрішньочерепного тиску
Спровокувати порушення тиску можуть патологічні процеси:
новоутворення (гематоми, пухлини, абсцеси, інфекційна гранульома);
енцефаліт;
менінгіт;
черепно-мозкова травма;
гідроцефалія;
гіпоксична і метаболічна енцефалопатія;
гіпонатріємія.
У число причин входить краніостеноз – передчасне закриття черепних швів і тім’ячка. Внутрішньочерепний тиск може спостерігатися при ускладненнях пд час вагітності та важких пологах, наприклад, якщо мати перенесла в період виношування інфекційне захворювання, виникла гіпоксія і т. п.
Симптоми підвищеного внутрішньочерепного тиску у дітей
Першим проявом порушення стає головний біль. На його тлі може виникнути мозкова блювота, тобто незв’язана з прийомом їжі. У маленьких дітей на наявність патології вказують непрямі ознаки.
У немовлят визначити порушення можна по плачу, крику, підвищеній збудливості, здриганні і скрикуваннями під час сну. Якщо тім’ячко ще не заросло, воно випинається і пульсує. Підвищена збудливість періодично змінюється на загальмованість і завантаженість. Біль стає сильнішою при напруженні, чханні, кашлі.
Больові напади можуть виникати під час підйому голови, супроводжуватися блювотою. Вони ніяк не залежать від прийому їжі та іноді виникають натщесерце навіть без нудоти.
Брадикардія (рідкісний пульс) є найнебезпечнішим проявом порушення внутрішньочерепного тиску. Свідчить вона про порушення функції стовбура мозку і дуже часто супроводжується зниженням частоти дихання. Крім того, підвищується артеріальний тиск у дітей.
Застій дисків зорових нервів, який згаданий вище, негативно позначається на системі зору. Даний симптом може виявити окуліст, оглядаючи очне дно.
Зригування, характерні маленьким дітям, теж можуть вказувати на наявність проблеми. Однак у нормі малюк відригує пару столових ложок, а при патології – значно більше допустимої норми.
Внутрішньочерепна гіпертензія позначається на психічній сфері. У дитини можуть виникнути такі стани: апатія, млявість, втрата активності, загальмованість реакцій. Хворі діти швидко втомлюються від будь-якої діяльності.
Характерний високий внутрішньочерепний тиск і часті носові кровотечі. У ряді випадків виникають затримки у психічному та фізичному розвитку.
Діагностика порушень
При зниженому або підвищеному внутрішньочерепному тиску малюк спостерігається у невролога. Додатково необхідні консультації вузькопрофільних фахівців: педіатра (для виявлення супутніх захворювань); гастроентеролога (коли спостерігаються часті і рясні зригування); окуліста (для контролю стану органів зору).
Перші тривожні ознаки порушення внутрішньочерепного тиску у дитини мають стати приводом для візиту до дитячого невролога. Спеціаліст після ретельного обстеження та отримання результатів декількох діагностичних процедур ставить точний висновок.
Діагностика включає наступні методи:
Збір анамнезу (історії розвитку захворювання). Враховується характер перебігу вагітності, процес розродження, загальний стан малюка, його режим і характер поведінки, наявність відрижки, настрій дитини протягом усього дня, вимірюється тиск (артеріальний) і пульс у дітей;
Необхідно пройти огляд у окуліста для оцінці стану очного дна. Варто відзначити, що найінформативніший і доступний метод діагностики порушень внутрішньочерепного тиску у маленьких дітей;
Об’єктивні методи обстеження: КТ, МРТ, УЗД головного мозку. Варто відзначити, що при виявленні збільшення шлуночків міжпівкульової щілини і субарахноїдального простору діагноз про порушений внутрішньочерепний тиск не ставлять. Обов’язково повинні бути виявлені й інші ознаки, так як вищезгадані стани властиві і здоровим малюкам;
Як додатковий метод застосовується ЕЕГ;
У крайніх випадках призначається пункція головного мозку.
Лікування підвищеного внутрішньочерепного тиску у дітей
Курс терапії призначається і контролюється неврологом. У комплекс лікування, як правило, входить кілька заходів. Що стосується медикаментів, то призначають сечогінні («Тріампур», «Діакарб»), ноотропні («Пантогам», «Пірацетам»), судинні («Кавінтон», нікотинова кислота) та заспокійливі.
У кожному разі патологічні заходи терапії підбираються індивідуально, можуть призначатися інші медикаменти, гомеопатичні засоби, трав’яні збори, вітаміни, а також процедури фізіотерапії. Ряд препаратів спрямовані на купірування симптомів, інші – на усунення причини. При гідроцефалії показане оперативне втручання.
