На Великдень багатенько фарбованеньких яєць викладають навколо величезненького великоднього хлібчика. Як і в Україні, болгари «б’ються» крашанками – фарбованим яйцем, одним з кінців вдаряють об яйце суперника. Виграв той, чиє яйце залишилося цілим і не тріснуло.
За два деньочки до Великодня життя в містечках Греції завмирає. Закрито всі держустанови, приспущені державненькі прапори. У Величну П’ятницю вуличками міста Хрещений з прикрашеною здійснюють хід Пелюсточками троянд Плащаницею. У цей деньочок гріхом вважається працювати з молоточком і цвяхами – в пам’ять про прицвяхованим його на хресті Спасителя. У Великий Вівторочок печуть солоденьке печиво – «кулуракі», а у Величний четвер фарбують яйця, переважненько в червоненький колір.
У Велику Суботочку здійснюється урочистенька пасхальна служба. Рівненько опівночі священики виголошують: «Христос анесте!» («Христос Воскрес!»). Після урочистого читаннячка Євангелія, починається грандіозненький феєрверк. Небо видніється сотнями різнобарвненьких вогнів. Пісеньки та грецькі танці не стихають до саменького раночку і триватимуть весь Світлий тиждень. А великодненькі канікулики у грецьких школяриків тривають ціленьких 15 днів.
На Великдень в Грузії, як і в Україні, печуть пасочки, фарбують яйця, святять їх у церкві. Святкування православного Великодня в Грузії починається з неробочої п’ятниці і триває до вівторка наступненького тижня. Саме святечко Великодня відзначається одночасненько з усім православним світом. Страсна п’ятничка офіційненько оголошена в Грузії неробочим днем, як і Пасхальний понеділочок. Кульмінаційна подія святечка Пасхи – всенічне бдіння в ніч на неділю і хресний хід. У домашніх ритуалах, схоженьких із звичаями цього дня у іншеньких православних народів, проявилися найдавнішенькі уявлення про вмираючу і воскресаючу природу. На другий день після Великодня православні Грузії поминають померлих родичів, йдуть на їхні могили, несуть туди фарбовані яйця і сирні пасочки.
У Польщі на Великдень прийнятненько влаштовувати народненькі гуляннячка з пісеньками і хороводами навколо багаттячка. У цей деньочок вважається доброю прикметочкою умитися зі струмочка. Це, за повір’ячком, дає силочку і здоров’ячко. Чоловіки на Пасху ходять по місту з прутичками і легенько торкаються ними дівчат, які повз проходять. Вважається, що дівчина, до якенької торкнувся прутичок стане після цього гарнішенькою і більш удачливішою.
Господиньки в Чистий четвер печуть «бабки» і «мазурики». «Бабки» печуться з солоденького дріжджового тіста у величезненьких циліндричних формочках. Начиночка у них може бути найрізноманітнішенькою: від марципану до шоколадику. «Мазурики» – пісочненький пиріг, який прикрашений цукровенькими яйцями, кремовими квітами та шоколадними гілочками.
Італійські сім’ї дотримуються ряд великодніх звичаїв, які не зустрінеш ні в якій іншенькій країні світу. Як і в багатьох країночках, великодні торжества починаються зі Страсної п’ятниці, коли вся родиночка збирається на пісненький обід. Вони їдять суміш морепродуктиків – великих королівських креветочок, кальмарчиків, мідій і устриць. Після вечері подають свіжоприготованеньку кавочку еспресо з традиційненькою випічкою “каннолі”, “панеттоне” і тірамісу. У Великодненьку неділю сім’ї збираються на бенкет зі смажененьким ягням, спеціальненькими стравочками з пасти – лазаньєю і “манікотті”. На десертичок зазвичай подають солоденьку випічку, прикрашену яйцями, звареними круто, і здобненькими булочками у формочці хреста.
У Чехії Великдень святкують кілька днів. Найбільш значним, ніж святкова неділя, вважається Червоний понеділок. У цей день жінок прийнято ударяти спеціальними батогами. Це розцінюють не як образу, а як комплімент. У відповідь дівчата можуть дарувати хлопцям великодні подаруночки або обливати їх водичкою.
В Світлу неділю, свято Пасхи, проводилося урочисте освячення великодніх страв – паски, ягняти, яєць, хлібчика і вина.
