Одне з головних церковних свят католиків і протестантів – Різдво Христове – відзначатиметься в ніч з 24 на 25 грудня. Через два тижні його відсвяткують і православні християни. Детальніше про традиції та звичаї Католицького Різдва поговоримо далі.
Традиції та звичаї Католицького Різдва. Григорій проти Юліана
Різдво відзначається щорічно в один і той же час. А ось календарі у католиків (і більшості протестантів) і православних віруючих – різні. Тому і дати святкування Різдва у прихильників різних гілок християнства відрізняються. Саме ж святкування Різдва має радше ритуальні, ніж ідейні відмінності. Але так було не завжди.
Григоріанський календар – система обчислення часу, заснована на циклічному обертанні Землі навколо Сонця; григоріанський рік дорівнює 365,2425 доби і передбачає наявність одного “зайвого” дня раз на чотири роки. Вперше був введений Папою Римським Григорієм XIII в 1582 році. Саме по ньому католики і протестанти відраховують, в тому числі, церковні дати.
Православні християни досі використовують більш древній юліанський календар, розроблений групою олександрійських астрономів на чолі з Созігеном і названий на честь римського імператора Юлія Цезаря, який і ввів його в обіг з 1 січня 45 року до нашої ери. У цьому питанні православні знаходяться в опозиції не тільки до католиків і протестантів, а й до світської влади.
Різдво для католиків – це головне сімейне свято. Саме Різдво, а не Новий рік, відзначають навіть невіруючі. У це свято сім’я збирається за одним столом, а Новий рік – свято-“супутник”, для більшості необов’язкове.
Крім того, Різдво у католиків – це і головна релігійна подія року, в той час як православна церква таким визнає Великдень (Воскресіння Господнє).
Важливо і те, що у католиків немає Різдвяного посту – період утримання, в тому числі в їжі, перед святом не обов’язковий.
Зате, Різдву передує Адвент – період покаяння, що триває чотири тижні. В цей час віруючі сповідаються, щоб з чистим серцем брати участь в різдвяних богослужіннях і прийняти причастя, а духовенство одягається в шати фіолетового кольору.
Католицьке Різдво – особливе свято в західних країнах. До нього ґрунтовно готуються, його чекають цілий місяць. Адвент – це передріздвяні традиції, основний зміст яких – принести покаяння і підготуватися до більш глибокого переживання подій різдва. На передріздвяних богослужіннях священики одягаються в сутани фіолетового відтінку, що символізує собою глибоке каяття у своїх гріхах і гріхах.
У передріздвяний період Адвента прийнято займатися благодійністю і робити добрі справи.
До добрих справ католики привчають своїх дітей з самого раннього років: за кожну добру справу в період Адвента дитині дарують або паперове сердечко, або шматочок соломи. У різдвяну ніч малюк вішає отримані сердечка на ялинку, а солому кладе в символічні ясла.
Традиції та звичаї Католицького Різдва свідчать, що кожне з чотирьох передріздвяних богослужінь висвітлює певний період, пов’язаний з появою Ісуса на землі:
події, що передували народженню;
поява немовляти Христа на світло;
спогади про Івана Хрестителя;
перехід від Старого завіту до Нового.
Перше з з чотирьох передріздвяних богослужінь присвячено очікуванню другого пришестя Христа, на другому і третьому богослужінні увагу віруючих акцентовано на заміні старого завіту новим, а на четвертому богослужінні увага приділяється народженню Спасителя і попередній перед ним подій.
Храми в цей день прикрашають ялиновими вінками з чотирма свічками. Ці свічки запалюють по одній в кожну неділю: всі відразу запалюють в Різдво. Форма і матеріал вінка вибрані не випадково: коло символізує нескінченність, а зелений тон – безсмертя. Ялинові вінки прикрашають і вдома віруючі: їх вішають на вхідних дверях.
Крім прикраси дверей ялиновими вінками, прийнято прикрашати і віконні підвіконня. На кожному підвіконні можна побачити композицію, пов’язану з народженням немовляти Христа. Це і ясла, і батьки немовляти, і тварини, і волхви. Цю красиву традицію встановив Франциск Ассизький в 13 столітті: він перший спорудив символічну сценку Різдва.
Особливу популярність придбали різдвяні ярмарки, які починаються разом з періодом Адвента. Однак в деяких країнах ярмарки відкриваються вже в кінці листопада, тому потрібно заздалегідь дізнаватися дату відкриття в конкретній країні.
Як і православні християни, католики відзначають Святвечір – переддень Різдва. Саме з цього вечора починається святкова трапеза і служіння в храмах. Різдво в Європі і Північній Америці святкують з розмахом, підготовка до нього починається заздалегідь – за 4 тижні.
Християнське свято Різдва символізує важливе для всіх віруючих подія – народження Спасителя Ісуса Христа в Вифлеємі. Про народження Сина Божого оповістила віфлеємська зірка, яка вказала шлях волхвам. Вони прийшли поклонитися немовляті і принесли дорогоцінні дари: ладан, золото і смирну (пахощі).
У різдвяну ніч діти чекають особливого гостя – Санта Клауса, прообразом якого є загальнохристиянський святий Миколай Чудотворець. Санта приносить малюкам подарунки і складає їх в спеціально підготовлені шкарпетки.
Ялинку католики і протестанти ставлять перед Різдвом, а не перед Новим роком. Але так само прикрашають іграшками і гірляндами, а на верхівку ставлять зірку – символ зірки Віфлеємської, що сповістила світові про народження Спасителя.
Традиції та звичаї Католицького Різдва свідчать, як тільки на небосхилі з’являється перша зірка, родина сідає за святковий стіл, сервірований головним блюдом з сочивом – зерновий кашею з медом і сухофруктами. За католицькою традицією на столі в різдвяний святвечір повинно бути присутнім 12 пісних страв, за числом апостолів Христа. Багато католиків дотримуються суворого посту до появи першої зірки.
Різдвяна вечеря складається зазвичай лише з пісних страв: овочеві салати, яблука, мед, горіхи, родзинки, різні овочі, селера – все це символи здоров’я, удачі та достатку. Обов’язково на столі присутня і риба. Страв з м’яса і птиці в ніч на Різдво на столі бути не повинно. Їх можна подавати до другої різдвяної трапези, 25 грудня.
Очолює трапезу глава сім’ї – старший чоловік в будинку. Перед споживанням сочива прийнято читати відповідні уривки з Євангелія, де розповідається про народження Спасителя світу. Потім члени сім’ї обмінюються облатками (плоскими хлібцями), які символізують плоть Христа. При цьому учасники трапези обмінюються і добрими побажаннями один одному. У православних традиціях цей звичай відсутній.
За різдвяним столом завжди є одне порожнє місце: хто б не прийшов до хати – він буде бажаним і дорогим гостем.
Спочатку учасники трапези з’їдають кутю. Як не дивно, але зерно в куті символізує втрачене Адамом і Євою райський достаток. Після куті прийнято пити вівсяний кисіль: ця несмачна страва символізує Старий Завіт. Кисіль прийнято запивати медовою водою, яка символізує Новий Завіт і прийдешню райську насолоду.
Далі куштують рибну страву – символ явища Христа. Запивають рибу солодким журавлинним киселем, який символізує кров Христа. І в завершенні трапези подаються 7 солодких страв (випічку), які символізують 7 святих таїнств.
У багатьох католицьких сім’ях зберігся старовинний звичай класти шматочок сіна під білосніжну скатертину: це пряме нагадування про місце народження Спасителя і тієї бідності, в якій він був народжений.
По завершенні трапези сім’я направляється до церкви на різдвяну месу.
Важливою традицією різдва є ошатна ялинка: вогні на ній повинні горіти всю ніч. Вважається, що саме різдвяні вогники на ялинці вкажуть шлях добрим духам, які принесуть в будинок благословення.
Різдвяну ялинку і ясла прийнято встановлювати саме в різдвяний святвечір – 24 грудня.
Омела – теж символ Різдва в західній Європі. З омелою пов’язано багато прикмет, які відрізняються в різних країнах Європи. Наприклад, в Скандинавії ця рослина символізує мир: подорожній міг розраховувати на гостинність в прикрашеному гілочками омели будинку. Однак всі європейські народи вірять, що омела може відлякувати злих духів і рятує від блискавки в грозову ніч. В Англії з омелою пов’язаний романтичний звичай – поцілунки в переддень Різдва.
Октава Різдва
Різдвяні свята в європейських країнах тривають 8 днів – до першого січня. Кожен з восьми днів октави присвячений певному святому, а завершальний день октави прославляє Діву Марію. Однак атмосфера свята зберігається аж до Водохреща 6 січня. Від Різдва і до Водохреща духовенство одягається в сутани білосніжного відтінку як символ духовної чистоти.
Різдвяні богослужіння починаються вночі, потім повторюються на світанку і вдень. Опівночі священнослужитель покладає в символічні ясла фігурку немовляти Христа. Ця дія допомагає віруючим перейнятися духом подій двотисячолітньої давності і стати як би їх співучасниками і свідками. Всі піснеспіви цієї ночі відрізняються особливою проникливістю.
Традиції та звичаї Католицького Різдва. Різдвяні звичаї різних країн
В обід члени сім’ї збираються за різдвяною трапезою. Меню в кожній країні відрізняється: це пов’язано з особливостями місцевої кухні. Широке поширення отримала запечена в духовці індичка, гусак або качка. В Англії до індички варять приправу з агрусу і палаючий різдвяний пудинг. Останню страву попередньо обливають ромом і підпалюють. У Північній Америці індичка поєднується з журавлинним соусом.
У Франції індичку запікають в десертному вини. До столу подають устриці, ігристе вино, сир і паштет з гусячої печінки.
У Данії різдвяну індичку фарширують кислими яблуками і подають до столу рисовий пудинг з солодкою рисовою кашею. Кашу приправляють корицею і сухофруктами.
У Німеччині різдвяний стіл сервірують фруктами, марципанами і сухофруктами. Широке поширення набула німецька різдвяна випічка, яка відрізняється в залежності від регіону.
У країнах Балканського півострова і Австрії птицю в різдво їсти не прийнято: щастя втратить. У Бельгії замість птахи їдять телятину і м’ясо вепра. У Голландії прийнято сервірувати стіл стравою з кролячого м’яса, оленини або дичини. У Люксембурзі вважають за краще кров’яну ковбасу і ігристе вино. В Італії прийнято їсти морепродукти і запивати сухим вином.
В Іспанії віддають перевагу засмажені на вертелі поросяті. Також стіл сервірують морепродуктами і подають херес. В Іспанії існує традиція запрошувати за різдвяний стіл в будинокі малозабезпечених людей похилого віку.
У Португалії прийнято куштувати страву з сушеної тріски і запивати його портвейном.
У Скандинавських країнах люблять готувати кров’янку за пару тижнів до свята. Також на стіл подають страви з копченого і солоного м’яса. До свята варять особливе пиво, на приготування якого йде 4 дня (варять без перерви вдень і вночі). Також в скандинавському регіоні подають на стіл рибні страви, а в деяких місцях і індичку.
