Пухирі виникають у верхньому шарі шкіри або епідермісі, заповнені плазмою або рідиною, можуть наповнитися кров’ю або гноєм при ускладненні інфекцією.
Чому виникають пухирі на долонях
Пемфігус, або пухирчатка – рідкісна і небезпечна патологія, що характеризується хворобливими висипаннями на руках, тілі, слизових. Водянисті утворення легко лопаються, на їх місці утворюється скориночка. Захворювання відноситься до аутоімунних.
Точні причини його появи ще не встановлені, відомо тільки, що імунна система при ньому починає атакувати клітини слизових і глибоких шарів шкіри. Повністю вилікувати захворювання не представляється можливим, але симптоми можна лікувати за допомогою кортикостероїдів.
Важкі форми можуть привести до летального результату. Періоди загострення чергуються зі станом ремісії. На тлі хвороби нерідко виникають психологічні проблеми.
Герпетиформний дерматит та інші форми захворювання
Головним симптомом даної патології є пухирі на шкірі рук, ліктів, колін, спини, сідниць. Їх поява супроводжується вкрай сильним свербінням. Захворюванню характерне симетричне ураження обох сторін тіла.
Найчастіше ця форма дерматиту виникає у дорослих, але іноді діагностується й у дітей. Вона, як і пемфігус, відноситься до аутоімунних патологій. Фахівці припускають, що її поява може бути викликане індивідуальною непереносимістю глютену. Тому в процесі лікування з раціону виключають продукти, які його містять. Лікар може порахувати за потрібне призначити імунодепресанти.
Контактна форма захворювання виникає при травмах шкіри (наприклад, постійне тертя), хімічних та термічних опіках.
Дизгідротична екзема (дизгідроз)
Типова ознака цієї недуги – пухирі на долонях, пальцях рук і ступнях. Найчастіше вони локалізуються на ребрах долонь, на боках пальців. Можуть викликати сильний свербіж. До інших ознак дизгидрозу відноситься почервоніння і лущення шкіри, утворення хворобливих тріщин.
Хворі повинні регулярно користуватися зволожуючими засобами, які не містять спирту, ароматизаторів та барвників, наприклад, вазеліном і кремами на основі рослинних олій.
Якщо сверблять пухирі, що утворилися на долонях, лікар призначає антигістамінні препарати (лоратадин, фексофенадин, цетиризин). Дизгідроз добре піддається лікуванню, але висока ймовірність рецидивів захворювання.
Як бачимо, причин утворення рідких пухирів досить багато. Крім перерахованих вище, висип на ступнях, руках і інших частинах тіла може спровокувати:
Алергія;
Попрілості;
Вітрянка, кір, скарлатина, краснуха;
Стрептодермія;
Ентеровірус;
Контагіозний молюск;
Укуси комах;
Фолікуліт, фурункульоз та ін.
Алергічна кропив’янка і укуси комах – найшкідливіші причини висипу, а ось пухирі на обличчі у вигляді підшкірних крововиливів нерідко виникають при лейкозі. В останньому випадку хвороба супроводжується значною блідістю шкірного покриву, швидкою стомлюваністю, втратою апетиту, дратівливістю.
Інфекційні захворювання (скарлатина, кір та ін.) характеризуються висипом рожево-червоного кольору по всьому тілу. До типових симптомів відноситься підвищення температури тіла, збільшення лімфовузлів, запалення мигдалин.
Коли на долонях з’являються водянисті пухирці, не можна ігнорувати цей симптом. Наприклад, якщо він викликаний контактом з побутовою хімією, косметичними засобами, барвниками, то буде з’являтися знову і знову, доставляючи дизкомфорт.
Контактний дерматит дуже схожий на кропивницю: на почервонілій шкірі утворюються пухирі і бляшки.
При цьому захворювання може розвинутися в екзему: уражені ділянки будуть ущільнюватися, лущитися, виникне пігментація, тріщини. Варто відзначити, що таке захворювання, як псоріаз, теж включає в свою симптоматику великі почервонілі бляшки, покриті лусочками шкіри.
Досить поширений і герпес, який, як відомо, супроводжується великими висипами у вигляді пухирів невеликого розміру: на губах, слизовій носа, носо-ротових складках, в зоні паху. При цьому висип хворобливий, пухирі наповнені рідиною, виглядають як червоні бляшки, що підносяться над поверхнею шкіри.
Небезпечним захворюванням є оперізуючий лишай, який схожий на вірус простого герпесу. Патологія проявляється як зовні у вигляді червоних плям і горбків, які перетворюються на пухирі і висихають, так і прогресуючи всередині організму. Ця недуга може спровокувати параліч голосових зв’язок, ураження шийних нервів, запалення головного мозку.
Що робити, коли з’явилися пухирі на долонях у дитини або дорослого
Звичайно ж, не можна займатися самолікуванням. Єдине, що людина може зробити самостійно – виключити укус комахи.
Якщо висипи виникли з цієї причини, вилікувати їх можна самому.
Всі інші випадки вимагають звернення до лікаря і комплексного обстеження, так як їх причини є досить серйозними і при відсутності необхідних заходів можуть призвести до плачевних результатів.
Як лікувати підшкірні пухирі на долонях
Перш ніж обробляти уражені місця, потрібно вимити руки, щоб не занести інфекцію. Коли пухир лопається, не можна знімати клапті шкіри. Рідина повинна стекти, а шкіра – висохнути. Якщо відмерла шкіра забруднена або з домішками гною, її видаляють продезінфікованими ножицями. Крихітні клаптики не чіпають зовсім.
Лікар може призначити мазі, що прискорюють процес загоєння і знімають симптоми. Наносити їх потрібно тонким шаром, щоб не блокувати надходження повітря. Можна на час лікування використовувати марлеві пов’язки, щоб запобігти вторинне інфікування.
Марлю накладають вільно, фіксуючи бинтом. Накладають пов’язки під час роботи, в інший час краще залишатися без них. Бинти повинні регулярно змінюватися в міру забруднення. Підшкірні висипи, як правило, не вимагають таких заходів.
Якщо висип є алергічною реакцією, то контактувати з подразником потрібно в рукавичках. Крім того, великі ушкодження не повинні оброблятися водою, так як вологе середовище як не можна краще підходить для розмноження бактерій.
Коли руки сильніше сверблять, при появі хворобливості або збільшенні її інтенсивності, посиленні запалення і почервоніння, лихоманці, появі гною, необхідно терміново звертатися до лікаря, так як можливий розвиток вторинної інфекції.
Пухирі на долонях лікують відповідно до причини виникнення. Наприклад, таке захворювання, як короста, потребує лікування всіх членів сім’ї. Для цього використовується звичайна сірчана мазь, яка втирається в уражені місця протягом кількох днів.
Мазь (бензилбензоат) використовується згідно з інструкцією чи вказівками лікаря. У цих же цілях призначають Спрегаль – аерозоль для одноразового застосування.
Інфекційні захворювання (скарлатина, вітрянка та ін.) у дитини, як правило, лікуються вдома. Специфічного лікування не потрібно, тільки симптоматичне – жарознижуючі препарати, обробка пухирів зеленкою, багато пити. Винятком є кір. Він часто викликає ускладнення, тому лікування захворювання має проводитися в умовах стаціонару.
Якщо висип викликаний грибками, призначають антимікотичні препарати, попередньо визначаючи чутливість збудника до таких. Варто відзначити, що багато протигрибкових засобів є токсичними, тому їх дозволено застосовувати тільки після консультації з лікарем.
