Головна » Діти » Хронічний тонзиліт – лікування хвороби у дорослих та дітей

Хронічний тонзиліт – лікування хвороби у дорослих та дітей

Хронічний тонзиліт – стійке запалення мигдалин піднебіння, яке проявляється у більшості пацієнтів у вигляді ангіни і загальної токсико-алергічної реакції. При хронічному тонзиліті в товщі лімфатичної тканини кожної мигдалини можна відзначити постійну наявність бактеріальної інфекції.

Хронічний тонзиліт. Причини хронічного тонзиліту

Хронічний тонзиліт – лікування хвороби у дорослих та дітей

Захворювання протікає з періодичними загостреннями, найчастіше проявляються у вигляді ангін. Є досить небезпечним: постійна присутність інфекційного джерела в організмі призводить до зниження імунітету, схильності до частих захворювань (в основному – респіраторних).

Збільшені мигдалини ускладнюють дихання, ковтання, змінюють голос. Дуже часто хронічний тонзиліт  у важких випадках є показанням до видалення мигдалин піднебіння. Переважно хронічний тонзиліт зустрічається в дитячому віці.

У нормальній ситуації, якщо інфекційні агенти проникають в мигдалини, клітини імунної системи розпізнають їх і запускають ланцюг імунологічних реакцій, що зміцнюють імунітет. Після цього імунні клітини (макрофаги) знищують інфекційних агентів безпосередньо в товщі мигдалин.

У ряді випадків лімфатична тканина не справляється із загрозою вчасно, через що інфекція розвивається, провокуючи тонзиліт.

Хронічний тонзиліт  найчастіше розвивається після перенесеної ангіни. Запалення в тканинах мигдалин не встигає пройти процес зворотного розвитку, процес триває і стає хронічним. Дуже рідко тонзиліт може початися без попередньої ангіни – його може спровокувати карієс, синусит і т.п.

Фактори, що сприяють розвитку хронічного тонзиліту:

часті інфекції носоглотки і гайморит;

аденоїди, викривлення носової перегородки;

загазованість або запиленість повітря;

переохолодження;

ослаблення імунної системи;

порушення у роботі нервової системи.

Симптоми хронічного тонзиліту

Характерні симптоми хронічного тонзиліту: біль в горлі при ковтанні, що підсилюється вночі, поганий запах з рота, відчуття «зайвого предмета» в горлі, головний біль, пітливість, підвищення температури тіла до 38 градусів, задишка і тахікардія, збільшення підщелепних і шийних вузлів.

Часто до цих симптомів додається фарингіт. Температура тіла може бути трохи збільшеною протягом тривалого періоду часу (іноді – до декількох місяців).

Хронічний тонзиліт  – діагностика

Хронічний тонзиліт  не діагностується в період загострення (ангіни), так як всі фактори будуть відображати гостре протікання процесу, але не його хронічний перебіг. Найдостовірніші ознаки хронічного тонзиліту – гнійний вміст в криптах і анамнез, який вказує на дуже часті ангіни.

Загострення хронічного тонзиліту трапляються близько 2-3 разів на рік, рідко – до 6 разів на рік. Навіть виникаючі раз на рік ангіни прийнято вважати частими. Проте, не виключаються безангінні форми, коли пацієнт не хворіє ангіною, але при цьому має виражені фарингоскопічні ознаки. Подібні ознаки характерні для 4% пацієнтів з хронічним тонзилітом.

Важлива ознака хронічного тонзиліту – збільшення регіональних лімфовузлів (часто супроводжується хворобливими відчуттями) у куті нижньої щелепи і вздовж грудинно-ключичного-соскоподібного м’яза.

Хронічний тонзиліт  практично неможливо визначити за допомогою лабораторних методів діагностики (аналізів крові, бактеріологічних і цитологічних досліджень).

Кращий метод діагностики хронічного тонзиліту – аналіз групи загальних і місцевих симптомів і об’єктивних ознак. Запідозрити хворобу можна, грунтуючись на гнійному вмісті в криптах і частих ангінах.

Хронічний тонзиліт. Клініка при хронічному тонзиліті

При гострій формі хронічного тонзиліту 1-2 рази на рік (або частіше) пацієнт хворіє на ангіну. У проміжні періоди його загальний стан добрий. Органи функціонують нормально і не мають виражених порушень, пов’язаних з тонзилітом. Інтоксикація організму відсутня.

При простій формі хронічного тонзиліту можуть виникати супутні захворювання – причому, ряд з них може протікати у вигляді самостійних, що не мають нічого спільного з тонзилітом. Це може бути гіпертонія, цукровий діабет, епілепсія, туберкульоз, хвороби шлунково-кишкового тракту.

При токсико-алергічній формі можуть наступати пов’язані з хронічним тонзилітом біохімічні, гематологічні, імунологічні та інші патологічні реакції загального типу. Виділяють дві токсико-алергічних форми, в залежності від вираженості змін.

Як лікувати хронічний тонзиліт

Якщо ангіна протікає з високою температурою і вираженими больовими відчуттями в горлі, то хронічний тонзиліт може проявлятися у вигляді незначних симптомів, тому багато хворих довго не звертаються до лікаря.

У той же час, постійна наявність інфекційного джерела в мигдалинах може привести до розвитку ревматизму, хвороб нирок і серця. Тому хронічний тонзиліт  потрібно вчасно виявити і в обов’язковому порядку почати лікування у кваліфікованого ЛОР-лікаря. Лікування хронічного тонзиліту може бути консервативним і хірургічним.

Консервативне лікування тонзиліту в хронічній формі в періоди ремісії проводиться у вигляді промивання лакун мигдалин з метою видалення з них інфікованих ділянок. При загостреннях проводиться повноцінний курс лікування за допомогою антибіотиків і фізіопроцедур. Це дає можливість ліквідувати хронічне запалення в мигдалинах і звести до мінімуму частоту захворювань ангіною.

При хронічному тонзиліті лікар може дати направлення на наступні фізіотерапевтичні процедури:

ультрафіолетове опромінення зовнішнім або внутрішньоротовим способом (10-15 сеансів) для підвищення резистентності мигдалиин;

УВЧ – 10-12 сеансів для сприяння припливу крові до вогнища запалення;

Лікувальний бруд і озокерит – 10-12 сеансів для підвищення ефективності лікування.

Ефективність лікування хронічного тонзиліту оцінюють за такими факторами:

ліквідовано або зменшено число ангін;

зникли або зменшилися фарингоскопічні ознаки;

зникли або зменшилися токсико-алергічні симптоми хронічного тонзиліту.

Однак консервативне лікування не здатне видалити хронічне запалення – воно зберігається, так як мигдалини не встигають відновити свої захисні функції. Постійне вогнище стрептококової інфекції провокує ускладнення, тому рекомендується провести видалення мигдалин.

Рішення про хірургічне видалення мигдалин лікар приймає, якщо консервативні методи лікування вичерпали себе або якщо почався розвиток небезпечних для організму ускладнень.

Операція з видалення мигдалин носить назву тонзилектомії.

Так як хронічний тонзиліт  розвивається переважно у дітей, багато батьків неоднозначно ставляться до процесу видалення, так як побоюються за зниження захисних функцій організму дитини. Якщо дивитися на це з професійної точки зору, то наявність в організмі постійних вогнищ інфекції несе набагато більшу небезпеку.

Як правило, після видалення мигдалин діти починають набагато рідше хворіти. При цьому не виявлено точних доказів зниження імунітету після тонзилектомії – можливо, функції мигдалин бере на себе лімфоїдна тканина або інші мигдалини.

Хронічний тонзиліт у дітей

Останнім часом все частіше у малих дітей зі слабим імунітетом діагностують хронічний тонзиліт. Згідно з медичною статистикою на цю недугу страждають 5% малюків до 3-4 років і 15% дітей до 12-13 років.

Зі зрозумілих причин, батьків цікавить, що провокує розвиток захворювання, наскільки небезпечним є хронічний тонзиліт  і як правильно лікувати його, щоб убезпечити малюка від можливих ускладнень.

Причини розвитку хронічного тонзиліту

Багато батьків вважають, що основною причиною розвитку захворювань горла у дітей, це переохолодження і вживання холодної їжі і напоїв. Але до тонзиліту, і вже тим більше до хронічного тонзиліту ці чинники ніякого відношення не мають. У всякому разі вони не є першопричиною виникнення цієї недуги.

Основними причинами розвитку хронічного тонзиліту у дітей є:

стрептококи, стафілококи, пневмококи;

віруси грипу і герпесу;

деякі різновиди грибів, хламідії;

запалення аденоїдів;

стоматит, карієс, пародонтоз.

Іноді такі фактори як переохолодження, зниження імунітету, погане харчування і наявність сильного стресу сприяють появі запального процесу, що в свою чергу призводить до хронічного тонзиліту. Також не можна скидати з рахунків і генетичну схильність до цього діагнозу.

Хронічний тонзиліт. Небезпека хвороби в дитячому віці

Найчастіше дорослі не сприймають серйозно наявність хронічного тонзиліту у свого чада. Існує думка, що лікування цієї недуги призведе лише до того, що дитина просто буде рідше застудитися. Дана точка зору дуже поширена, але помилкова.

Якщо не лікувати хронічний тонзиліт  у дітей, то в недалекому майбутньому можна зіткнутися з такими негативними наслідками:

Ревматизм. У дитини, що страждає на хронічний тонзиліт, може статися стрептококова інтоксикація, що в свою чергу призводить до патології серця і судин.

Пієлонефрит. При хронічному тонзиліті відбувається інфекційний запальний процес в нирках, що зокрема призводить до їх патології.

Отит, з подальшим зниженням слухової функції.

Захворювання шкіри. Саме хронічний тонзиліт  створює умови для їх розвитку. Найчастіше він супроводжує з такими хворобами як екзема, нейродерміт, псоріаз.

Цукровий діабет. Наявність вогнища інфекції в мигдалинах може сприяти порушенню роботи підшлунковій залозі.

Таким чином, необхідно зробити висновок, що хронічний тонзиліт далеко не нешкідливе захворювання, яке необхідно лікувати.

Симптоми хронічного тонзиліту у дітей

Щоб вчасно зрозуміти, що у дитини саме тонзиліт, а не якесь інше захворювання горла, необхідно добре орієнтуватися в його симптоматиці. Основними симптомами, характерними для даного захворювання є:

першіння і сухість в горлі, наявність больових відчуттів при ковтанні;

наявність неприємного запаху в роті;

швидка стомлюваність і зниження працездатності;

зниження апетиту;

біль в шийних лімфовузлах;

часте невелике підвищення температури;

безсоння;

кашель.

Перераховані вище симптоми також супроводжують при туберкульозі горла, тому під час діагностики лікар зобов’язаний виключити наявність даного захворювання.

Без відповідної медичної освіти навіть сама любляча і уважна мама навряд чи зуміє відрізнити хронічну ангіну (або звичайну гостру ангіну) від фарингіту або інших захворювань горла. Тому, якщо у дитини піднялася температура, він скаржиться на болі в горлі, не зволікайте, і викликайте лікаря додому.

Консервативне лікування хронічного тонзиліту у дітей

Якщо дитину турбують тільки місцеві прояви даного захворювання або загальний стан малюка не дає можливості здійснити оперативне втручання, то лікарі призначають консервативне лікування. Терапію тонзиліту у дітей починають з призначення препаратів, що сприяють підвищенню імунітету.

Так, як і при лікуванні звичайної ангіни показані полоскання і зрошення слизових оболонок мигдалин. Для цього використовують різні дезінфікуючі розчини, наприклад, «Гексорал», «Риванол», розчин фурациліну. Часто при консервативному лікуванні дитині призначають такі фізіопроцедури:

прогрівання горла і носа ультрафіолетом;

ультрависокочастотна терапія;

ультразвук.

Для усунення больових симптомів використовують нестероїдні протизапальні засоби ( «Анальгін», «Парацетамол», «Ібупрофен»). У разі якщо такі щадні способи лікування не допомагають, то лікар зазвичай призначає систему антибіотикотерапії.

Антибактеріальна терапія при тонзилітах, тим більше при хронічних його формах, є звичайною справою, і боятися прийому антибіотиків абсолютно не варто. Навпаки, якщо причиною появи недуги стали хвороботворні бактерії, такі як стрептококи, стафілококи, пневмококи та інші, обійтися без антибактеріальних препаратів практично неможливо.

Якщо ж причиною хронічного тонзиліту стали грибкові інфекції, то дитині буде призначений курс протигрибкових препаратів. Лікувати хронічну ангіну без попереднього обстеження, що не встановивши справжню причину розвитку захворювання – вкрай неосвічені.

Хірургічна операція з видалення мигдалин

Даний метод лікування хронічного тонзиліту у дітей є крайнім заходом. Адже мигдалини в організмі є бар’єром для патогенних мікроорганізмів. А значить, при відсутності даного бар’єру інфекції можуть швидше і глибше проникати в дихальні шляхи дитини. Однак, коли гнійні хворі мигдалини є осередком інфекції, то найефективнішим способом лікування даного захворювання є оперативне втручання.

Існують наступні показаннями до хірургічного видалення мигдалин:

захворювання на ангіну більше двох разів за рік;

відсутність результатів консервативного лікування хронічного тонзиліту;

ревмокардит, поліартрит та інші захворювання, що сформувалися на тлі ангіни;

паратонзилярні абсцес і флегмона;

збільшення піднебінних мигдалин, які спричинили сидром нічного апноє  або утруднене ковтання.

Раніше найпоширенішим способом видалення мигдалин було хірургічне видалення. На даний момент частіше дана операція проводиться за допомогою лазера.

Народне лікування захворювання у дітей

Зазвичай лікарі проти використання засобів народної медицини. Однак хронічний тонзиліт  є винятком. Але народне лікування повинно проводитися паралельно основній терапії, призначеній лікарем. При лікуванні хронічного тонзиліту застосовують такі рецепти для полоскання горла.

Розчини для полоскання горла

Столову ложку кореня лепехи заливають пів- літром води і залишають на 5 годин. Після отриману настоянку прокип’ятити 10 хвилин і профільтрувати. Остудити до температури тіла і полоскати горло кожні 1,5-2 години.

Приготувати відвар з столової ложки кореня перстачу і півлітра води, прокип’ятити 10 хвилин. Коли відвар охолоне, його потрібно процідити і полоскати горло дитині не рідше 4-5 разів на день.

Змішати по чайній ложці календули, полину і подорожника. Отриману суміш залити склянкою води і прокип’ятити 10 хвилин, після процідити. Цей розчин виходить занадто гірким і не варто захоплюватися такими полосканнями, особливо дітям молодше 6 років. Більш старші діти можуть полоскати горло цим розчином до 3 разів на день.

Додати в склянку теплої кип’яченої води 3 краплі базилікового масла і полоскати горло дитині не рідше 3-4 разів на день.

У буряковий сік додати столову ложку оцту (уважно, не есенції!). Полоскати горло 3-5 разів на день дітям старше 12 років.

Розчинити в 2 склянках води трохи марганцівки і додати 5 крапель йоду. Полоскати горло 3-5 разів на день дітям старше 12 років.

Залити столову ложку кори верби 500 мл води і прокип’ятити 10 хвилин на невеликому вогні, профільтрувати. Полоскати горло 5-7 разів на день дітям будь-якого віку.

Залити по одній ложці шавлії, малини і мати-й-мачухи пів-літром окропу. Через 2 години отриманий настій профільтрувати. Полоскати горло 5-7 разів на день при перших ознаках захворювання.

Потовкти пару зубків часнику і додати в 250 мл молока. Полоскати горло 3-5 разів на день дітям старше 12 років.

Розвести чайну ложку яблучного оцту в склянці води. Після цього полоскання необхідно ретельно прополоскати ротову порожнину, так як яблучний оцет здатний руйнувати зубну емаль і викликати карієс.

Рекомендується полоскати горло вищепереліченими сумішами кілька разів на день і обов’язково після їжі.

Інші народні засоби

У народній медицині часто використовують чорну редьку. Для лікування хронічного тонзиліту слід натерти на дрібній тертці даний продукт і віджати. Сік змішати з медом у однакових частинах. Отриманою сумішшю кожен день необхідно змащувати горло протягом двох тижнів.

Дуже ефективним методом є буряковий сік. Для цього коренеплід також труть на дрібній тертці і віджимають. Отриманий сік п’ють кожен день, попередньо сполоснувши горло.

Для лікування дитячого хронічного тонзиліту використовують інгаляції. Необхідно закип’ятити молоко і зняти пінку. Поки каструля не охолола і йде пар слід робити глибокі вдихи.

Також для інгаляції рекомендують наступний рецепт. У літр води додати десять дрібно нарізаних зубчиків часнику і поставити розігрівати. Після того, як вода закипить, слід добавити чайну ложку харчової соди. Робити таку інгаляцію можна до трьох разів на день.

Лікувати хронічний тонзиліт  можна за допомогою використання пасти, яка наноситься на мигдалини. Для її приготування потрібно взяти рівні частини подрібненого льону, ячменю, редиски, гірчиці і подрібненого кореневища хрону. Все перемішати з допомогою блендера і залити водою до консистенції каші. Отриману пасту використовувати протягом тижня.

Ще одним дієвим засобом лікування хронічного тонзиліту є алое. Рекомендується перемішати дві частини меду і одну частину рослини і отриманою сумішшю змащувати горло протягом двох тижнів.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що будь-які маніпуляції з народними рецептами повинні бути схвалені лікарем дитини. В іншому випадку можна запустити перебіг хвороби і стати провокатором ускладнень цієї недуги.

Check Also

Насіння льону як приймати для схуднення

Насіння льону як приймати для схуднення

Перші згадки про льон зустрічаються в 3000 р до н.е. в Месопотамії, де він використовувався …

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *