Розацеа називається хронічна патологія неінфекційної природи, при якій на шкірі – переважно на обличчі – з’являються множинні вугрові висипання. Захворювання в більшості випадків вражає жінок, які вступають у період менопаузи, набагато рідше від нього потерпають чоловіки – захворювання зустрічається у них після 35 років.
Запалення наростає поступово, охоплюючи нові області. Почервоніння і запалення папул і пустул викликає розширення дрібних судин, можуть утворюватися щільні вузлики. У представників негроїдної раси акне розацеа зустрічається набагато рідше – в основному хвороба вражає європейців.
Акне розацеа: етіологія хвороби
За однією з теорій хвороба з’являється при зниженні імунного статусу, на тлі захворювань травної та ендокринної системи.
Причиною виникнення хвороби також називають слабкість судин, які лопаються при впливі зовнішніх факторів:
банального перегріву – високої температури зовнішнього середовища;
температурного перепаду;
при попаданні в організм гострих спецій, що розширюють судини, і гарячої їжі.
Цікаво, що при призначенні антибіотиків кількість гнійників на шкірі зменшується, однак при аналізі-мазку на патогенні мікроорганізми в гнійному вмісті папул хвороботворної флори виділити не вдалося.
У багатьох пацієнтів на виникнення акне розацеа вплинув демадекоз – захворювання, викликане підвищеною активністю шкірного кліща – демодекса, який є умовно-патогенною флорою. Однак така клінічна картина розвивається не у всіх пацієнтів, тому демодекс входить в причини розацеа, але не є основним чинником, що викликає її появу.
Дослідження генетиків довели, що у 40% пацієнтів схильність до утворення рожевих вугрів передається у спадок. Статистичні дані показали, що у 80% пацієнтів з акне розацеа виявлений гастрит, у 35% – захворювання тонкого кишечника, у 22% – ерозійні дефекти слизової.
Дуже довго вважалося, що висипання вугрового висипу частіше виникають у пацієнтів з пригніченою нервовою системою і психічною нестійкістю. Більш повні дослідження виявили цей зв’язок, але психічні зміни настають після появи висипу – пригнічений настрій, нестабільний настрій, емоційну нестійкість викликає усвідомлення того, що обличчя спотворено.
Найбільш сильний вплив на появу захворювання надають судинні патології.
В основі патогенезу акне розацеа провідну роль відіграє ангіоневроз з переважним ураженням судин обличчя. У цьому випадку захворювання шкіри розглядають, як один із симптомів вегетосудинної дистонії.
Клінічна картина акне розацеа
Симптоми акне розацеа залежать від стадії захворювання
1 стадію хвороби ще називають епізодичною еритемою або розацейним діатезом. Почервоніння з’являються періодично, охоплюють середню частину обличчя і зону декольте. Напад провокується зовнішніми факторами – впливом високих температур, вживанням алкоголю, впливом вітру, прийомом деяких лікарських препаратів. Стан погіршується з настанням менопаузи.
Симптоми захворювання посилюються, почервоніння обличчя частішають, в місці локалізації гіперемій з’являються судинні зірочки, які вже не зникають, а набувають синюшного кольору. Надалі на цих областях виникають набряки, починає лущитися шкіра, хворий відчуває поколювання і печіння.
На 2 стадії виникають папуло-пустульозні висипання, вони поступово наповнюються серозним вмістом, нагнивають. На шкірі після їх зникнення залишаються ледь помітні рубці.
Висипання охоплює все нові і нові області, гнійники з’являються вже на волосистій частині голови. Під сонцем епітелій ущільнюється, на ньому утворюються горбки, які називають сонячними камедонами.
Спочатку печіння і сверблячка слабшає, але потім посилюється.
Лікування акне розацеа на цій стадії стає скрутним і власними силами з ним впоратися не вдається – доводитися застосовувати медикаментозні препарати. Найважча стадія – фіматоідна. У пацієнтів починають товщати ділянки шкіри, вона стає щільною, горбистою, схожою на апельсинову кірку.
Патологічно змінюється епідерміс окремими ділянками – вигляд хворого стає карикатурним. У чоловіків частіше зустрічається ускладнення у вигляді ущільнення шкіри носа, він набуває шишковидну форму. Цим же змінам піддаються вушні раковини, шкіра лоба і щік. Піддані зміни області розділяються глибокими борознами, і починають нагадувати поверхню брюсельської капусти через характерні розростання. У жінок катастрофічне спотворювання зустрічається рідко – є теорія, що прогестерон здатний загальмувати розвиток хвороби.
Лікування акне розацеа на обличчі
Оскільки причина акне розацеа точно не встановлена, терапевтичні заходи спрямовані на зняття симптомів захворювання.
Пацієнтів переводять на дієту – з раціону виключаються спеції, гострі приправи, жирну їжу, солодощі та продукти, здатні викликати алергію: цитрусові, полуниця, шоколад.
При гострій формі захворювання хворому доводиться проводити тижневе розвантаження – під час неї 3-4 дня можна вживати тільки кефір або мінеральну воду. Під час розвантажувального тижня кожного ранку необхідно на голодний шлунок випивати 0,5 л 10% розчину сульфату магнію.
Терапію антибіотиками підбирають по клінічній картині, коректуючи антибактеріальні засоби залежно від впливу.
Можуть використовуватися антибіотики з групи тетрацикліну або тенідазол. Можуть використовуватися гормональні препарати, наприклад, ін’єкції преднізалона.
На запалені місця наносяться засоби місцевої дії – основне становить підібрати залежно від його впливу на вугровий висип. Хороший результат показує застосування бовтанок, які виготовляються за спеціальним призначенням фахівця – з урахуванням шкірної реакції на медичний препарат.
Акне розацеа: найбільш часто використовувані засоби місцевої дії
«Скінорен-гель»;
засоби з метронідазолом;
крем «Ованте». Цей крем від акне розацеа можна використовувати тривалий час.
Дерматологи вважають недоцільним застосовувати препарати місцевої дії з кортикостероїдами. Вони швидко заспокоюють запалену шкіру, купірують нагноєння висипань, але організм дуже швидко звикає до них і при відміні препарату виникає рецидив захворювання. Найбільш часте ускладнення при використанні гормональних засобів – стероїдна форма розацеа.
Щоб судинні зірочки не виникали, хворим призначається аскорутин – препарат, що зміцнює стінки судин.
У терапевтичний комплекс обов’язково вводяться протигістамінні засоби. Досить популярне лікування акне розацеа народними засобами. З трав’яної сировини, що володіє антисептичними і протизапальними властивостями, роблять відвари і настої, які в подальшому використовують для примочок і вмивання.
Щоб зробити примочку, використовується настоянка календули, ромашки, череди. Настоянку можна настояти на спирту – 4 столові ложки трав’яної сировини настоюють 10 днів у півлітрі горілки при кімнатній температурі в пляшці з темного скла, періодично струшуючи.
Також можна зробити водну настойку – 2 столові ложки висушеної рослини заливають склянкою окропу і настоюють до інтенсивного кольору, як чай. Потім настоянкою – спиртові розводять водою – змочують марлеві серветки і накладають на обличчя на 2-3 години щодня. Ромашковим настоєм можна вмиватися замість води.
Вітамінізує шкіру і знімає запалення сік журавлини. Його розводять водою в пропорції 1/3, просочують ним марлю і залишають примочку на 30 хв. Якщо вугрі добре підсихають, шкірні запалення не виникають, сік розводити перестають.
Повне усунення симптомів захворювання можливо тільки за допомогою низькоенергетичного лазерного впливу або лазерної абляції. Гіпертрофована тканина видаляється до рівня сальних залоз, а потім проводиться цикл косметичних операцій, які відновлюють шкірний покрив.
Як можна побачити, лікування акне розацеа – досить трудомісткий процес.
Не всі пацієнти можуть скористатися оперативними методами лікування, до нього є множинні обмеження.
Єдиний метод не допустити переходу акне розацеа у важку форму – при її перших ознаках починати профілактичні заходи:
дотримуватися спеціальної дієти;
захищати обличчя від зовнішніх факторів;
не використовувати засоби місцевої дії, які подразнюють шкірний покрив.
Як тільки почервоніння обличчя беруть постійний характер і на шкірі починають з’являтися гнійні папули – необхідно звернутися до дерматолога.
