Напевно, важко знайти хоча б одну дорослу людину, яка ніколи не бачила календулу. Хоча, якщо задати відповідне запитання, то відповідь може виявитися непередбачуваною, адже “календула” – наукова назва цієї рослини. А ось якщо мову завести про нагідки, то ніхто їх не знає. “Нагідки” – інша, народна, назва календули лікарської. Цікаво те, що батьківщина календули досі достовірно не встановлена. Календула лікарська дуже декоративна і тому в далекій давнині була поширена і натуралізована по всьому старому світу. Та так успішно прижилася, поширилася і здичавіла, що з’ясувати вогнище його походження вже навряд чи можливо. Хоча, наука не стоїть на місці.
Календула лікарська – поширення
Нігтики зустрічаються в Центральній і Південній частинах Європи, у Середній Азії і тепер уже навіть в Австралії. Добре переносить умови навіть холодної частини помірного поясу, оскільки витримує заморозки до 5оС, світлолюбна і дуже невимоглива до грунтів.
Календула лікарська – біологічний опис
Календула лікарська (лат. Caléndula officinális L.) являє собою однорічну трав’янисту рослину, що досягає у висоту не більше 60 см. Належить до численної родини Складноцвітих (айстрових) (Compositae).
Стебло товсте, ребристе, розгалужене, прямостояче, світло-зелене, має опушення, що складається з липких залозистих волосків.
Листя календули прості, розташовані на стеблі почергово, за формою овальні або видовжені, як і стебло, опушене волосками.
Квітки зібрані в суцвіття-кошики діаметром 4-7 см. Язикові квітки від жовтого до темно-оранжевого кольору, а розташовані в центрі трубчасті квітки дуже дрібні, від жовтого, оранжевого до темно-коричневого кольору. Цвітіння відбувається з червня до перших осінніх заморозків. Саме квіткові кошики використовуються в лікарських цілях.
Рослина отримала назву “нагідки” завдяки формі насіння – вони різної форми і величини, в залежності від того, яка квітка їх дала. Насіння, утворені від зовнішніх (язикових квіток), довгі і тонкі (як котячі кігтики), а від внутрішніх (трубчастих) квіток – напівсферичні, увігнуті. Дозрівають плоди в липні-вересні в залежності від кліматичних і погодних умов.
Розмножується календула виключно насінням.
Календула лікарська – цікаві факти
Календула лікарська дуже багата каротином (провітамін А), який до цих пір широко використовується в харчовій промисловості і як барвник, і як біодобавка. Жовтуватим кольором олія, маргарин і сири зобов’язані саме каротину.
Однією з найулюбленіших страв англійської королеви Єлизавети був тушкований жайворонок або горобець, приправлений календулою. Відомі навіть рецепти пудингів і вина, що готуються з використанням календули.
Шахраї вміли видавати календулу за шафран, який в ті часи цінувався на вагу золота.
Календула лікарська – заготівля сировини
У фітотерапії використовуються свіжорозпущене суцвіття календули. Збір починають з моменту, коли розкривається не менше 50% язичкових квіток. Оскільки на одній рослині буває безліч суцвіть, і розкриваються вони протягом половини літа, то роблять від 10 до 20 зборів. До речі, при регулярному зборі суцвіть протягом літа у рослини утворюються нові кошики, а термін цвітіння подовжується до перших заморозків. Таким чином врожайність календули підвищується в кілька разів. Рекомендована періодичність збору суцвіть – раз в 3-5 днів – термін, протягом якого у календули в період цвітіння утворюються нові суцвіття. До кінця вегетаційного періоду суцвіття утворюються все рідше.
При заготівлі кошики рослини потрібно зрізати біля самої основи квітконоса. Після цього їх слід сушити в добре провітрюваних приміщеннях. При заготівлі в промислових масштабах суцвіття відразу ж після збору поміщають в сушарки при температурі 40-45оС (до повного висихання, коли при натисканні на суцвіття вони руйнуються). Термін придатності сушених суцвіть – до 2 років.
Календула лікарська – корисні властивості
Хімічний склад календули лікарської
У кошиках календули лікарської містяться такі корисні речовини:
каротиноїди (каротин, лікопін, рубиксантин, віолоксантин, цитроксантин, флавоксантин, флавохром). Встановлена чітка закономірність: чим яскравіше і темніше суцвіття, тим вищий вміст в них каротиноїдів;
вуглеводи парафінового ряду (гентріаконтан, ситостерин);
тритерпенові глікозиди;
смоли і слизові речовини;
органічні кислоти (саліцилова, яблучна, пентадецилова);
вітамін С (аскорбінова кислота).
Біологічно активні речовини, що входять до складу даної рослини обумовлюють наступні його фармакологічні властивості:
протизапальну;
ранозагоювальну;
бактерицидну;
спазмолітичну;
жовчогінну;
седативну;
кардіотонічну і гіпотензивну.
Календула лікарська – застосування
Препарати календули лікарської розслаблюють гладку мускулатуру внутрішніх органів, в тому числі органів травлення (шлунка, печінки і кишечника), чи підсилюють їх секреторну активність. Тим самим обумовлюється жовчогінний ефект препаратів, що приймаються всередину. Дія календули посилюється при поєднанні її з деревієм звичайним і аптечною ромашкою. Тому комплексна фітотерапія за допомогою цих рослин сприяє позбавленню або зняттю симптомів таких захворювань, як застій жовчі, холецистит, відсутність апетиту, атонія кишечника.
Протизапальна активність календули пов’язана з прискоренням процесів регенерації тканин, особливо епітеліальних. В результаті на уражених місцях утворюється більш тонкий і ніжний рубець. Препарати сприяють швидшому загоєнню як зовнішніх, так і внутрішніх виразок (шлунка і кишечника). Захисна дія препаратів цієї рослини проявляється в зниженні агресивності шлункового соку, тому їх можна застосовувати в лікуванні гастриту з підвищеною кислотністю.
Календула лікарська має м’яку гіпотензивну і седативну дію, полегшуючи тим самим стан хворих із захворюваннями серцево-судинної системи (серцевих неврозів, серцевої недостатності, гіпертонії). Протинабрякову дію завдяки діуретичному ефекту в таких випадках також добре виражено.
Настій і настоянка застосовується як внутрішнє для лікування таких захворювань:
гастриту;
виразки шлунка і дванадцятипалої кишки;
колітів різної етіології, ентероколітів;
захворювань печінки;
хвороб селезінки;
гіпертонії, захворювань серця з симптомами порушень ритму серцевих скорочень, задишкою і набряками;
клімактеричного синдрому;
новоутворень (добро- і злоякісних) – як симптоматичний засіб.
Настій і відвари календули використовуються для полоскання горла при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів (ларингіті, фарингіті, трахеїті, ангіні, нежиті). Хвороби порожнини рота, наприклад, стоматит, молочниця у дітей, також лікуються полосканням відварами і настоями рослини.
Клізми з додаванням відварів і настоїв календули допомагають вилікувати проктит і парапроктит, тріщини заднього проходу, геморой, запалення прямої кишки. При ерозії шийки матки, тріхомодальних кольпитах, при болях рекомендується робити спринцювання відварами і настоями календули.
Як зовнішній засіб для лікування забитих місць, саден, ран, пролежнів, свищів, гангрени, фурункулів, опіків і обморожень, вугрів застосовуються відвари, настої і мазі на основі календули. При дитячих екземах і діатезі препарати календули також застосовуються як зовнішнє.
В середні віки відвар суцвіть також застосовувався в народній медицині для запобігання викиднів після удару, для лікування жовтяниці.
Порошок з язичкових пелюсток календули в суміші з нікотиновою кислотою (вітамін В3) застосовується як симптоматичний засіб при раку шлунка на пізніх стадіях.
Суміш порошку з пелюсток календули і оксиду заліза вживається при анемії (недокрів’ї).
Календула лікарська – рецепти
В аптеках можна придбати настоянку календули на 70% -ному спирті. Приготувати її можна і в домашніх умовах: 1 частину квіток залити 10 частинами медичного спирту або горілки. Настоювати 10 днів, періодично сильно струшуючи. Далі процідити, зберігати в холодильнику. Для вживання як жовчогінний засіб 1 чайну ложечку настоянки розвести в пів-склянці водички.
Настій квітів календули готується наступним чином: (2 столві ложечки) 20 г сушених квіток в емальованому посуді залити 200 мл крутого окропу, накрити кришечкою і варити на водяній бані 15 хвилинок. Далі суміш остуджують при кімнатній температурі до тепленького стану, проціджують, залишок віджимають, об’єм доводять до 200 мл (з огляду на упарювання). Приймають при будь-яких вищевказаних захворюваннях органів травлення і серцево-судинної системи за наступною схемою: 1-2 столових ложечки тепленького настою 3-4 рази на день за 15 хвилинок до їди. Настій зберігати в холодильнику не більше 2 діб.
Для лікування проктиту 1 столову ложечку настою розвести в пів-склянці водички і зробити клізму.
Для лікування свища в настій календули додають рівний об’єм 3% -ного розчину борної кислоти (продається в аптеках) і ввести в канал свища.
Сік календули віджимають зі свіжих суцвіть. 20-30 крапельок соку змішати зі столовою ложечкою меду і все розвести в склянці тепленького молочка. Для лікування захворювань органів травлення вживати 2-3 рази на день до їди. При розведенні соку з медом і молочком в співвідношенні 1: 2 або 1: 3 використовують як зовнішній засіб для лікування шкірних захворювань.
Мазь з календули готується так: 10 грамів подрібнених на кавомолці сухих суцвіть змішують з 50 г вазеліну. Використовують як зовнішнє для лікування всіх зазначених вище захворювань шкіри.
В аптечній мережі можна придбати випускаються фармацевтичною промисловістю препарати календули – мазь “Календула” і Калефлон.
Мазь являє собою суміш настоянки календули і емульсії (водної чи вазелінової). Зазвичай продається в банках по 40 г. Застосовується при екземі, опіках, обмороженнях, ударах, тріщинах сосків або губ, при тріщинах на п’яті.
Калефлон є очищений екстракт із суцвіть календули лікарської. Призначається як протизапальний і репаративний (загоюючий) засіб при виразках органів травлення, а також при хронічних гастритах, ентеритах і колітах. Випускається в таблеточках по 0,1 г. Приймають по 1-2 таблетці 3 рази в день після їжі в 3-6 тижнів
Календула лікарська – додатково
Квіткові кошики календули можна використовувати як зелений овоч. Сфера їх використання в кулінарії може бути надзвичайно широкою: від приготування квіткових чаїв, запашних настоянок, додавання в вітамінні салати до використання в якості основи для овочевих супів. Сушені та перетерті в порошок суцвіття календули можуть використовуватися як спеції в кондитерській справі, при приготуванні глінтвейну, лікерів, вин.
Як вже було зазначено, в деяких країнах зі свіжих суцвіть календули варять варення (як з пелюсток троянд).
Календула лікарська – протипоказання до застосування
Спеціальних протипоказань до застосування препаратів календули лікарської немає. Однак у деяких людей календула лікарська, як і інші рослини. які є представниками родини Складноцвітих, може викликати алергічну реакцію. В такому випадку знижують дозування препаратів або їх повністю скасовують. У будь-якому випадку при застосуванні препаратів слід дотримуватися дозування і наведеної схеми.
