У період вагітності організм матері забезпечує життєдіяльність новій своїй частинці – дитині. Коли настає час з’являтися на світ, відбуваються разючі зміни. Організм малюка переживає сильний стрес, пов’язаний з раптовою зміною обстановки. У зв’язку з недосконалістю систем можуть виникати невеликі збої в його роботі. Одним з найбільш частих явищ подібного роду є жовтяниця новонароджених. Чому так відбувається і чим загрожує така реакція організму?
Що таке жовтяниця новонароджених, причини виникнення
Жовтяниця новонароджених являє собою надлишкове виділення білірубіну, який і надає шкірі малюка жовтуватий відтінок. У чому причина такого явища? Справа в тому, що після появи на світ дитина починає самостійно дихати. Раніше потреби організму в кисні забезпечувалися шляхом поставки його з крові матері за допомогою еритроцитів. Тепер же не потрібно такої їх кількості, як раніше. Вони починають розкладатися, а в ході такого перетворення виробляється вельми токсична нерозчинна речовина непрямий білірубін. Якщо все йде за планом, він поставляється в клітини печінки, де трансформується в його пряму форму, яка без проблем виводиться з тканин з сечею та калом.
Якщо у дитини з’явилися ознаки надмірного накопичення білірубіну, значить щось пішло не так. У нормі жовтяниця новонароджених може спостерігатися у перший тиждень життя малюка. Це обумовлюється недосконалістю кон’югуючої системи. Організму потрібно більше часу, щоб здійснити всю черговість операцій із виведення продуктів розкладання еритроцитів.
Якщо ж дитина народилася з гіпербілірубінемією, і вона не зникає протягом декількох тижнів, є привід для занепокоєння. Причини можуть критися в наступному:
несумісність групи крові і резус-фактора у матері і плоду;
внутрішньоутробна інфекція;
діабет у матері;
недолік кисню, асфіксія;
гормональні порушення;
захворювання печінки, видільної системи, кишечника або кровоносної системи у дитини;
пороки жовчогінних шляхів;
недоношеність;
генетично обумовлена патологія.
Незалежно від причини, дитина повинна перебувати під наглядом лікаря, оскільки розвиток хвороби іноді буває непередбачуваним.
Жовтяниця новонароджених: симптоми і види захворювання
Жовтяниця новонароджених може розвиватися по-різному. У деяких випадках вона виникає ще в той час, коли дитина перебуває в утробі матері. У більшості випадків така проблема супроводжує малюка після появи на світ, бувають ситуації, коли хвороба проявляється через тривалий час. Як визначити, що новонароджений хворіє жовтяницею?
Жовтяниця новонароджених: симптоми
пігментація шкіри, вона набуває жовтуватий відтінок;
склери очей також забарвлюються в жовтий колір;
темна сеча;
практично безбарвний кал;
високий рівень вмісту білірубіну в крові.
При природному перебігу захворювання пігментація шкірних покривів незначна і до другого тижня життя повністю зникає. Якщо забарвлюється шкіра нижче пупка, спостерігається загальне нездужання дитини, розвивається більш складна форма захворювання.
Всі відомі види цієї хвороби можна розділити на дві великі групи: кон’югована і некон’югована. Кон’югована жовтяниця новонароджених пов’язана з порушеннями в гепатобіліарній системі. Відзначається підвищення кількості прямого білірубіну по відношенню до його загальної кількості. У такому випадку розвивається неонатальна форма захворювання. Вона супроводжується порушеннями в роботі печінки, жовчовивідних проток, часто розвивається холестаз і гепатит. Причинами такого перебігу хвороби можуть стати вірусні інфекції, бактеріальне чи паразитарне враження. Бувають випадки розвитку сепсису. При невиконанні або нерозвиненості жовчного міхура відбувається накопичення перетвореного білірубіну в клітинах печінки. Механічна жовтяниця стає передумовою для збільшення печінки та розвитку недостатності.
Непряма, тобто некон’югована гіпербілірубінемія включає в себе чималий перелік форм цього захворювання. Фізіологічна жовтяниця – це найпоширеніший вид хвороби. Її розвиток є більш-менш природною реакцією дитячого організму на нові умови життя. Вона може виникнути, як відразу ж після пологів, так і протягом декількох діб. Вона пов’язана з різким викидом еритроцитів в кров з подальшим їх руйнуванням. Ферменти печінки не встигають вироблятися в достатній кількості, тому організм не справляється з переробкою і виведенням білірубіну.
Післяпологова форма жовтяниці за умови відповідності показників складу крові нормам не являють загрози для дитини. У першу фазу відбувається накопичення непрямого білірубіну і пігментація шкірних покривів. Мінімальне поширення жовтяниці характеризується зачіпанням тільки області голови та шиї новонародженого. В останню чергу фарбуються кінцівки: долоні і ступні. Це свідчить про граничну концентрацію токсину в крові. У другу фазу повинен відбутися спад показників, пігментація зникає в зворотному порядку.
Якщо протягом 1 місяця помітних змін у бік одужання не спостерігається, може бути діагностована затяжна жовтяниця новонароджених . Найчастіше вона пов’язана з недоношеністю дитини. Нерідко причиною стає грудне молоко матері. Така проблема має доброякісний характер. У зв’язку з неправильним режимом годування, реакцією дитячого організму на жири, що містяться в грудному молоці, може виникнути пігментація. Така форма хвороби може протікати аж до декількох місяців. При переході на штучне харчування симптоми поступово зникають, проте так як небезпеки для здоров’я малюка при такій формі жовтяниці немає, лікарі не рекомендують відлучати його від грудей.
Інший варіант розвитку подій при тривалій відсутності поліпшення – патологічна жовтяниця. Вона обов’язково загрожує неприємними наслідками, пов’язаними з небезпечною концентрацією токсичного білірубіну. Нерідко дитина з’являється на світ з уже присутнім інтенсивним болючим забарвленням шкірних покривів і білків очей. Найбільш поширеною є гемолітична форма захворювання. Вона пов’язана з несумісністю матері і плоду по крові. У зв’язку з цим знижується рівень гемоглобіну, печінка може збільшуватися в розмірах. Антитіла, що виробляються в організмі вагітної жінки, борються з чужорідними речовинами. Таке явище виникає при наявності різних груп крові у матері і дитини, а також при розбіжності резус-факторів.
Тяжкими наслідками кожній з перерахованих вище форм гіпербілірубінемії є ядерна жовтяниця. Інакше її називають білі рубіновою енцефалопатією. Вона характеризується швидким перебігом і розвитком часто незворотних наслідків. Зрештою, у дитини може розвинутися ДЦП, знижується гострота слуху і зору, токсини надають несприятливу дію на всю центральну нервову систему, порушується сприйняття навколишнього світу. У новонародженого, крім пігментації, спостерігаються мимовільні судоми, неспокійний стан, брадикардія, в особливо важких випадках він може впадати в кому. Поштовхом для розвитку ядерної жовтяниці може послужити якийсь вірус або інфекція, серйозна кефалогематома, крововилив. Відсутність своєчасного лікування призводить до важкої асоціальної інвалідності та розумової відсталості.
Жовтяниця новонароджених: можливі наслідки
Наслідки жовтяниці залежать від конкретної форми захворювання. При виникненні фізіологічної жовтяниці в більшості випадків не спостерігається яких-небудь серйозних порушень у подальшій роботі та розвитку організму. Але якщо накопичення білірубіну відбувається досить інтенсивно, а його виведення уповільнено, є ризик відображення цієї ситуації на роботі ЦНС дитини.
Якщо ж гіпербілірубінемія придбала форму серйозної патології, все набагато складніше. Виникає загальне отруєння організму малюка токсинами + виникають порушення в роботі всіх систем, особливо нервової. Непрямий білірубін дуже токсичний. При великій концентрації він здатний надати необоротну дію на мозок дитини, при цьому порушуються рухові і мовні функції, може виникнути глухота. Якщо не вживати ніяких заходів, дитина поступово перетворитися на розумово відсталу.
Жовтяниця новонароджених: діагностика та лікування
Зазвичай жовтяниця новонароджених триває 7-14 днів, максимум – 3 тижні. Якщо ж вона не проходить за цей період, а пігментація не змінює своєї інтенсивності в бік зменшення, необхідно вжити термінових заходів. Насамперед, проводиться діагностика для визначення кількості білірубіну та виявлення можливої причини розвитку захворювання. Крім візуального огляду, необхідно провести аналіз крові та її сироватки, беруться проби на гемоліз, знімаються показники роботи печінки. Крім цього, робиться УЗД черевної порожнини для визначення стану органів.
На основі результатів діагностики встановлюється точний діагноз: підтверджується або спростовується розвиток патологічної жовтяниці, визначається її форма і стадія. Подальше лікування включає прийом лікарських препаратів на рослинній основі, що стимулюють роботу печінки і жовчних проток і деякі методи терапії. Одним з них є фототерапія. Практично безперервний вплив світлом є одним з найбільш популярних на сьогодні і найефективніших методів боротьби з жовтяницею. Однак можливий розвиток ускладнень у вигляді опіків і зневоднення, тому в якості допоміжної зазвичай призначають інфузійну терапію. Вона допомагає відновити водний баланс.
Організм немовлят, які страждають будь-якого роду захворюваннями, помітно слабшає. Для допомоги в боротьбі з патологіями йому необхідно відновити сили і отримати додаткове підживлення. Тому малюкам, крім ліків і сорбентів, призначають прийом вітамінних добавок і мікроелементів. Це допоможе відновити роботу органів і швидше впоратися з хворобою. В особливо важких випадках дитині потрібне переливання крові для того, щоб позбутися від отруйних його токсинів.
Тривала жовтяниця у грудних дітей свідчить про серйозні порушення в роботі організму. Це не тільки проблеми з печінкою, але і збої в інших системах, які при відсутності лікування можуть привести до страхітливих наслідків. Лікування жовтяниці, особливо її патологічних форм, проводиться під контролем лікаря. Своєчасно надана допомога – запорука успішного і здорового розвитку дитини.
